Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (27)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Петрина Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
1.

Петрина Л. Г. 
Радіогенні зміни вмісту рнк у кістковому мозку за різних режимів g-опромінення тварин [Електронний ресурс] / Л. Г. Петрина, М. І. Мойсеєнко, В. І. Кравець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 2. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2015_2_12
Досліджено вміст нуклеїнових кислот у селезінці щурів Вістар після одноразового опромінення їх <$E gamma>-квантами в дозах 1,0; 5,0 та 9,0 Гр за потужності доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. З'ясовано, що під впливом <$E gamma>-випромінювання вміст РНК та ДНК змінюється. Величина цих змін, їх напрямок і тривалість прояву залежать від дози опромінення. Отримані результати свідчать про те, що зменшення інтенсивності випромінювання призводить до зростання часу досягнення екстремуму і до зниження величини ефекту в точці екстремуму. Обговорено питання про взаємозалежність між змінами вмісту РНК і ДНК у ході опромінення тварин у широкому діапазоні доз за різних інтенсивностей іонізуючої радіації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 169.226 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Петрина Л. Г. 
Дослідження зв'язаних і незв'язаних мікроелементів в крові [Електронний ресурс] / Л. Г. Петрина // Перспективні технології та прилади. - 2014. - Вип. 4. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ptp_2014_4_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 712.18 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Петрина Д. Ю. 
Вплив робочих середовищ і неметалічних включень на стійкість резервуарної сталі до корозії [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, В. М. Гоголь, Л. Г. Петрина // Наукові нотатки. - 2015. - Вип. 50. - С. 145-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2015_50_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 340.714 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Петрина Л. Г. 
Радіогенні зміни вмісту ДНК у селезінці за опромінення тварин [Електронний ресурс] / Л. Г. Петрина // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Біологія. - 2013. - Вип. 34. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuu_2013_34_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 471.965 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Петрина Л. Г. 
Динаміка і дозові залежності порушень заліза в крові поромінених тварин [Електронний ресурс] / Л. Г. Петрина, М. І. Мойсеєнко // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2017. - № 8. - С. 130-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2017_8_17
Досліджено зміни вмісту заліза в крові щурів Вістар після одноразового опромінення їх gamma-квантами від джерела <^>60Co за потужності дози 0,1 Гр/хв. у дозах 0,2; 0,5; 1,0; 3,0; 5,0; 7,0 і 9,0 Гр. Дослідження проводили через 0,5; 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20, 30, 45, 60, 90, 120 діб після опромінення. Мета роботи - вивчення дії як малих, так і високих доз іонізувальної радіації на динаміку вмісту заліза у крові щурів протягом тривалого часу. З'ясовано, що під впливом gamma-випромінювання в дозах 0,2, 0,5 і 1,0 Гр через 2 доби вміст заліза в крові щурів незначно змінювався. Через 2-і доби після променевої дії у вищих дозах концентрація заліза досягала мінімального значення і прямо пропорційно залежала від дози. У наступні терміни рівень заліза в крові наближався до початкових величин. Зміна концентрації мікроелемента, що проходила під впливом опромінення в дозах 3 - 9 Гр, мала характер позитивного балансу через 8 - 20 діб і досягала максимальних значень на 8 - 10-у добу, а у групи тварин, опромінених в дозі 9,0 Гр, наростання заліза в крові тривало до 15-ї доби. До кінця експерименту вміст заліза в крові проявляв тенденцію до нормалізації. Зниження вмісту заліза в крові щурів через 0,5, 1 і 2 доби після дії радіації прямо пропорційно залежало від величини дози, а його накопичення в наступні терміни (8, 10 і 15 діб) мало обернену залежність, вміст заліза у крові через 8 і 10 діб був однаковим у всіх групах. Швидкість зниження вмісту заліза в крові щурів через 12 год і швидкість його накопичення через 4 і 6 діб прямо пропорційно залежала від величини дози. Коливання цього показника у групах тварин, опромінених в дозах 0,2, 0,5 і 1,0 Гр, були незначними. Зниження вмісту заліза в крові щурів на 1 Гр прямо пропорційно залежало від величини дози через 2-і доби після їх опромінення. Відносне підвищення показника спостерігали в цих тварин через 6 - 10 діб після експозиції. Показник не залежав від дози в інтервалі 1,0 - 9,0 Гр, а тільки від терміну після експозиції, окрім 8-ї і 10-ї доби.
Попередній перегляд:   Завантажити - 325.982 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Петрина Л. Г. 
Динаміка радіогенних змін вмісту ретинолу в крові за різних режимів опромінення тварин [Електронний ресурс] / Л. Г. Петрина, М. І. Мойсеєнко // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2018. - № 7-8. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2018_7-8_10
Експериментальні дослідження проведено на щурах-самцях лінії Вістар. Одноразове опромінення тварин у дозах 1,0, 5,0 і 9,0 Гр проведено від джерела <^>60Co з потужностями доз 0,001, 0,01, 0,1 і 1,0 Гр/хв. Вміст ретинолу визначали через 0,5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20 і 30 діб після впливу. Встановлено, що вміст вітаміну А в сироватці крові змінювався хвилеподібно, що свідчить про різну чутливість вітаміну А до дії опромінення в дозах 1,0, 5,0 і 9,0 Гр, залежно від її потужності, та про тривалість збереження цих параметрів після впливу. Відносна зміна вмісту ретинолу на 1 Гр в сироватці крові опромінених тварин зростала прямо пропорційно потужності дози через 12 і 24 год. після впливу радіації. Відносне зниження вітаміну А обернено пропорційно залежало від потужності дози радіації через 8 і 10 діб після експозиції. У тварин, опромінених за потужностей доз 0,001 і 0,01 Гр/хв, на 6, 8, 10 і 30 добу не відзначено різниці у відносній зміні вмісту ретинолу на одиницю поглинутої дози.
Попередній перегляд:   Завантажити - 351.724 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Петрина Л. В. 
Методика проведення інтерв'ю у форматі соціального ток-шоу "Говорить Україна" [Електронний ресурс] / Л. В. Петрина // Інтегровані комунікації. - 2017. - Вип. 3. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/integcommu_2017_3_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 188.038 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Петрина Л. Г. 
Динаміка радіогенних змін інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів у крові тварин за різних режимів опромінення [Електронний ресурс] / Л. Г. Петрина, М. І. Мойсеєнко // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2019. - № 6. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2019_6_14
Експериментальні дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар. Одноразове опромінення тварин у дозах 1,0, 5,0 та 9,0 Гр проводили від джерела <^>60Co з потужностями доз 0,001, 0,01, 0,1 і 1,0 Гр/хв. Вміст дієнових кон'югатів визначали через 0,5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20 і 30 діб після впливу. Встановлено, що вміст дієнових кон'югатів крові змінювався хвилеподібно, Відносна зміна ранніх продуктів ПОЛ на 1 Гр у тварин, опромінених у дозах 5,0 і 9,0 Гр, була відповідно у 1,5 - 2,0 і 4 - 5 разів нижчою, ніж у тварин, опромінених у дозі 1,0 Гр. Через 4, 6, 8, 10 діб чіткої залежності показника від величини потужності дози радіації не спостерігалося. Динаміка накопичення ранніх продуктів ПОЛ у крові щурів, опромінених у широкому діапазоні доз і потужностей, засвідчує про характер розвитку чи гальмування процесів вільнорадикального окиснення.Експериментальні дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар. Одноразове опромінення тварин у дозах 1,0, 5,0 та 9,0 Гр проводили від джерела <^>60Co з потужностями доз 0,001, 0,01, 0,1 і 1,0 Гр/хв. Вміст дієнових кон'югатів визначали через 0,5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20 і 30 діб після впливу. Встановлено, що вміст дієнових кон'югатів крові змінювався хвилеподібно, Відносна зміна ранніх продуктів ПОЛ на 1 Гр у тварин, опромінених у дозах 5,0 і 9,0 Гр, була відповідно у 1,5 - 2,0 і 4 - 5 разів нижчою, ніж у тварин, опромінених у дозі 1,0 Гр. Через 4, 6, 8, 10 діб чіткої залежності показника від величини потужності дози радіації не спостерігалося. Динаміка накопичення ранніх продуктів ПОЛ у крові щурів, опромінених у широкому діапазоні доз і потужностей, засвідчує про характер розвитку чи гальмування процесів вільнорадикального окиснення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 500.631 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Петрина Д. Ю. 
Вплив корозійного середовища на сучасні сталі магістральних трубопроводів [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, Л. Г. Петрина // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2022. - № 2. - С. 95-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2022_2_12
Сучасний стан сталей магістральних трубопроводів значною мірою залежить від впливу корозійного середовища на внутрішні та зовнішні поверхні труб. Присутність водню та подальше водневе розтріскування, пошкодження зовнішнього покриття - чинники, які теж залежать від середовища і впливу його на основний метал труби. Все частіше в якості трубних сталей застосовуються низьковуглецеві високоміцні сталі нового покоління, які виготовлені за сучасними технологічними процесами і повинні забезпечити безперервну роботу трубопроводів за відповідних робочих параметрів. Використання сталей нового покоління для будівництва нових трубопроводів та ремонту старих вносить певні ризики через недостатнє дослідження впливу вже згаданих чинників на роботоздатність газотранспортної системи України. Змінність показників та порядку технологічного процесу, хімічний склад сталей, нормативні документи з обслуговування трубопроводів - чинники, які здатні вплинути на довговічність експлуатації системи. Системний підхід у вивченні експлуатаційних, експериментальних та аналітичних досліджень сталей магістральних нафтогазопроводів має розглядатися для створення рекомендаційних документів та стандартів. Для захисту труб від корозії та зношування перспективним є застосування різних типів покриттів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 823.761 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського